Аннотация

Ішов Кабан у Київ на ярмарок. Аж назустріч йому Вовк. - Кабане, Кабане, куди йдеш? - У Київ на ярмарок. - Візьми й мене з собою. - Ходімо, куме. Ішли, йшли, аж назустріч їм Лис. - Кабане, Кабане, куди йдеш? - У Київ на ярмарок. - Візьми й мене з собою. - Ходімо, куме. Ішли вони, йшли, аж назустріч їм Заєць. - Кабане, Кабане, куди йдеш? - У Київ на ярмарок. - Візьми й мене з собою. - Ходімо, братику. Ось вони всі йдуть. Ішли, йшли, аж уночі наскочили на яму, глибоку та широку. Кабан скочив - не перескочив, а за ним і всі інші поскакали і всі разом у яму попадали. Що робити, треба ночувати. Зголодніли вони, а вилізти нема куди, їсти нема чого. От Лис і надумав. - Нумо,- каже,- пісні співати. Хто найтоншим голосом потягне, того ми й з'їмо. От вони й затягли. Вовк, звісно, найгрубше: у-у-у! Кабан трохи тонше: о-о-о! Лис ще тонше: е-е-е! А Зайчик зовсім тоненько запищав: і-і-і! Кинулися всі на бідолашного Зайчика, розірвали його та й з'їли. Та що там їм із того Зайця за наїдок? Ще не розвиднілось як слід, а вони вже знов такі голодні, що ледве дихають.

Отзывы

Лис і дрозд

Популярные книги