Аннотация

Ішов Ведмідь з Вовком по лісі, аж ось зацвірінькала якась пташка у корчах. Підійшли ближче, а маленька пташка з задертим хвостиком скаче по гілках та цвірінькає. - Вовчику-братику, а що це за пташка так гарно співає? - запитав Ведмідь. - Цить, Ведмедю, це Королик! - шепнув Вовк. - Королик? - прошепотів і собі переляканий Ведмідь.- Ой, то в такім разі треба йому поклонитися? - Авжеж,- каже Вовк, і обоє поклонилися Короликові аж до самої землі. А Королик навіть не дивиться на них, скаче собі з гілки на гілку, цвірінькає та все задертим хвостом махає. - Чи бач, яке мале, а яке горде! - бурчить Ведмідь.- Навіть не гляне на нас! Цікаво б було хоч раз заглянути, як там у нього в палаті. - Не знаю, як воно буде,- мовив Вовк.- Я хоч і знаю, де його палата, але заглядати до неї ніколи не посмів. - А що, страшно хіба?

Отзывы

Королик і ведмідь

Популярные книги