Аннотация

Пасся раз Осел на пасовиську та якось наблизився до лісу, а за пнем сидів Вовк, вискочив до Осла й хотів його роздерти. А Осел, дарма що його за дурня вважають, зараз надумав, що йому зробити. Вовк до нього біжить, а він усміхається так радісно, кланяється йому низенько та й каже: - От добре, от добре, пане Вовче, що ви прийшли. Я вже тут вас шукаю-шукаю! - А нащо я тобі здався? -питає Вовк. - Та, бачите, громада послала мене за вами і пильно наказала: «Йди і без Вовка до села не повертайся!» - А нащо я громаді здався? - питає Вовк. - А ви й не знаєте? Адже у нас у селі старшину вибирають. - Ну, так що з того, що вибирають? - Не то біда, що вибирають,- каже Осел,- а то біда, що нікого не можуть вибрати. Вже всі господарі пересварилися проміж себе, а далі кажуть: «Тут хіба один Вовк із лісу може старшиною бути». Як сказали це, так на цьому й погодились і вислали мене, щоб я вас зараз привів до села. Таке-то діло.

Отзывы

Вовк-старшина

Популярные книги