Аннотация

СКОВОРОДА  ГРИГОРІЙ  САВОВИЧ ПОЕТИЧНІ ТВОРИ ФАБУЛА "ЯК ТІЛЬКИ СОНЦЕ ВЕЧІР ЗАПАЛИЛО" Як тільки сонце вечір запалило І небо скрізь прозоро затремтіло, На ньому зорі блиснули прекрасні, Як камені коштовнії, алмазні, Фалес тут крикнув: «Гей-но, бабо люба!» «Чого,- це баба,- розпустив ти губи?» «Набридло, бабо, на одному місці, Хотілося б до зір мені полізти». Потюпала вперед стара із хати, А слідом мудрість суне дурнувата. Зійшли угору, стали на просторі, Звідкіль дивитись зручно і на зорі. Та мудрість впала і забила вухо. «Ой бабо,- вже гукає,- чути туго!» «Чого тебе понесло туди, діду? Поліз сюди, то вже тримайся сліду, Не може і канави розпізнати, А лізе в небо зорі рахувати». Додому баба повела старого, А вуха він таки позбувсь одного.

Отзывы

Поетичні твори

Популярные книги