Аннотация

Панас Мирний П , ЯНИЦЯ І Стояла темна осіння ніч над сонною землею, місяць примеркав і вже ген к світу показував свої золоті роги, зорі сумно лупали в темному небі. Тихо було всюди, як в усі. Ні собака не гавкне, вітрець не війне, не зашелестить пожовклим листом... Покій і сон криють усе своїм темним пологом, все заснуло мертвим сном півночі. У хаті тільки Микити Івановича Ливадного, що з панів один тільки й жив на ціле козаче село Недогарки, видно, не спали. У чисте й високе вікно падали стяги ясного світу на зелене подвір'я, часто у вікні метушилися темні тіні, перебігаючи з одного боку на другий; іноді вони задержувалися надовше, й тоді виразно виходила чоловіча постать з лисою головою, а коло неї - друга, дрібна, невеличка... Ось ще одна... Усе вікно криється темнотою, з країв тільки пробиваються тонкі смужечки ясного світу... Ось знову захиталося все, і разом дві голови показалися у вікні... походили-походили і пропали... Знову на землю упало від шибок шість ясних плям, переділених одна від другої рівними темними поясами...

Отзывы

П'яниця

Популярные книги