Аннотация

                                            Підмогильний Валер'ян                                                ВІЙСЬКОВИЙ  ЛІТУН І підуть вони в безвість віків Повні суму і жаху, Простувать в ході духові шлях І вмирати на шляху. Ів. Франко. Мойсей Опершись рукою на широку дверину товарового вагона, Сергій Данченко дивився на місто, що сірою плямою лежало далеко геть, завезене ранковим туманом. Позад Данчен-ка, трохи наполягаючи йому на плечі голими грудьми, стояв Василь, накинувши на плечі хутрову куртку. У вагоні серед бляшанок з бензиною та купи різного машинного приладдя спало теж двоє — літун Тимошівський та воєнком літунської сотні. Вагон термосився з руху й помірно плигав на рейках. Сергій Данченко, тримаючи рукою шапочку на голові, перехилився за двері й пильно роздивлявся на невиразне місто. —      Там річка... бачиш, Василю, за містом? — спитав він, показуючи рукою. —      Бачу,— відповів той.

Отзывы

Військовий літун

Популярные книги