Аннотация

АНДРІЙ МАЛИШКО ПРОМЕТЕЙ Як зараз бачу: з-за ріки — Дві кручі, наче маяки; Одна зелена, чорна друга. Чи літнє сонце, чи зав’юга, — Вони стоять собі віки. На чорній кручі чорний дуб, Як добрий воїн-вітролюб, Весь посмаглілий, обгорілий, Стоїть на кручі потемнілий. Кому б сказати все? Кому б? А тиха пристань ожива: В артілях виспіли жнива, Вантажать динь багряні кулі. І кавуни лежать поснулі. За човном човен підплива. Од цигарок снується дим, І пахне житом молодим, І рибним виловом багатим, Сухим засмоленим канатом І тютюном, як спирт, міцним. Чому ж та круча нависа? Чому лиш чебер та роса Лежать на схилі одиноко І стовбур спалений високо, Як меч, ввігнався в небеса? І Отож на пристані, як сон
Книги из серии: Без серии

Отзывы

Прометей

Популярные книги