Аннотация

Моїй дружині з любов’ю присвячую цю книжку Розділ перший Том грається, воює, ховається - Томе! Ніякої відповіді. - Томе! Ніякої відповіді. - І де дівся цей хлопець, хотіла б я знати… Томе! Старенька зсунула окуляри на кінчик носа і оглянула кімнату поверх окулярів; потім вона підняла окуляри на лоба і глянула з-під них. Вона майже ніколи не дивилася крізь окуляри, шукаючи таку дрібницю, як хлопця. Адже ці окуляри були її парадним убранням, гордістю її серця і надівались вони для краси, а не для звичайних потреб; вона могла дивитися з таким самим успіхом і крізь пічні заслінки. На хвилинку вона розгубилась, а потім сказала не дуже сердито, але досить голосно, щоб меблі могли її почути: - Ну, присягаюся, якщо я спіймаю тебе, я… Вона не закінчила, бо саме в цей час нахилилась і почала штурхати щіткою під ліжком, переводячи подих після кожного руху. Але з-під ліжка вона не витягла нічого, крім кішки.

Отзывы

Пригоди Тома Сои?єра

Популярные книги