Аннотация

Василь Бережний Повiтряна лiнза Це сталося в серединi липня в одеському будинку вiдпочинку "Приморський" - їх там чимало вздовж берега за Великим Фонтаном. Була незвичайна жара, навiть для Одеси, i цiлком природно, що новоприбулий високий, худорлявий чоловiк у бiлому лляному костюмi - попросив дiєтсестру посадити його на верандi, яка великим сегментом видавалась у бiк парку. Густолистi софори, що росли бiля самiсiнької балюстради, прикривали рiзнокольоровий пластиковий козирок веранди вiд пекучого сонця. Тут легше дихалось, не те що в залi. Чоловiк у бiлому роззирався навколо, поки дiєтсестра метикувала, куди його посадити. - О, згадала. Є одне мiсце! - Вона почала пробиратись помiж столиками, новоприбулець простував за нею. - Ось, будь ласка, сiдайте бiля Кирила. Кирило - хлопчик рокiв шести - подивився спiдлоба на чужого дядю i невдоволено засопiв. Бо, хто його зна, чого можна чекати вiд цього незнайомого. Може, вiн вiзьметься допомагати мамi в її "пiклуваннi": з моря вилазь, щойно зайшов, за столом з'їдай усе до крихти... Процес годiвлi особливо набрид хлопцевi. Мама вважає, що наїдатися - то головне в життi...

Отзывы

Повiтряна лiнза (на украинском языке)

Популярные книги