Аннотация

Павло Загребельный Дума про невмирущого iсторiя недокiнченого життя Не плач, мати, не журися! Не дуже 'го порубано, Не дуже 'го пострiляно: Головонька на четверо, А ножечки на гишечки. Бiле тiло, як мак, мiло. Да їдь понад лугом-Базалугом, Та понад Днiпром-Славутою! То як ушкала гудуть Ей, то ти сторонися, А як лебедi ячать Ей, то ти озовися, А як козаки iдуть Днiпром-Славутою Ой, то ти об'явися! (з українських народних дум) Худорлявий високий хлопець, у сiрому сукняному костюмi переправився через Днiпро вузьким просмоленим човном, пiдождав на пристанi, поки до причалу пришвартувався пароплав "Жовтнева революцiя", що йшов знизу, i серед знетерпеливлених дядькiв та тiток, з кошиками, поштовхався на судно. Пiднявся по трапу на палубу, довго вибирав собi мiсце й врештi примостився бiля флагштока, на якiм весело трiпотiв трикутний червоний прапорець. Юнака нiхто не проводжав. Його рiдне село лишилося на тому березi рiки, там були його батько й мати, його дитинство, початок юностi, все недовге минуле. Ось пароплав одiйде вiд пристанi, i все: береги, лози, рiдне село, батько, мати, друзi - попливе назад, повiльно, але нестримно посунеться, як сунеться повеснi щороку крига на Днiпрi.

Отзывы

Дума про невмирущого

Популярные книги