Аннотация

Юрий Логвин Дозвiл на помсту До келiї ступив посланець. - Тебе викликає хазяїн. Хусейн поспiшив мертвими коридорами в глибину замку. На ланцюжку низько зависла бронзова лампа i залила все жовтим свiтлом. Хазяїн фортецi, що звалась Захiдним Гнiздом, пронизливо подивився: - Готуйся! Прочитай усi молитви i до схiд сонця будь на верху надбрамної вежi. Чекатимеш герцога хрестоносцiв. З тобою буде товариш. За порухом моєї руки... - Вiн вiдняв руку й показав, як саме змахне. З-пiд бiлого широкого рукава зблисло блакитне рукiв'я дамаської роботи. - Зрозумiв? Хусейн вклонився i нечутно вiдступив за порiг. I от тепер вiн стояв на вершечку надбрамної вежi та спостерiгав, як iз-за гострих шпилiв голих гiр викочується сонце. З полегкiстю вдихав холодне повiтря. Сюди, вгору, доносився запах кiзякового диму, кислих баранячих шкур, гiркуватий дух товчених жолудiв. То були запахи життя трударiв. А фортеця готувалася до прийому хрестоносцiв. Вона була крайньою твердинею могутнього мусульманського духовного ордену iсмаїлiтiв. Хрестоносцi ж називали їх асасинами, тобто потаємними вбивцями. Ватажки войовничих i пiдступних...

Отзывы

Дозвiл на помсту

Популярные книги