Аннотация

Людмила Козинець БУЛО, Є I БУДЕ... Оповiдання Що нам - таємниць не вистачає? А. та Б. Стругацькi ...Казала менi бабуся, перебираючи м'якими смаглявими пальцями зеленi трави: - Стережись, дитино, нежитi, лихої людини, а бiльш за все оковитої та ока лихого... Я сидiв на печi, грiючи захололi вiд вечiрньої роси долонi i крiзь дрiмоту слухав бабусю. Менi подобалось дивитися, як вона, подерши на стрiчки всiляке дрантя, накручувала на веретено тужавi клубки, якi весело катало по свiтлицi розбишакувате кошеня. Потiм бабуся збирала клубки у фартух, сiдала бiля вiкна, брала великий дерев'яний крючок в руки. Цей крючок я сам їй вирiзував i полiрував уламком скла. Починався нескiнченний бiг строкатого шнура. Рядок за рядком, рядок за рядком - з'являлася нова, нарядна постiлка. У хатi стiйко тримався гiркий запах череди та полину, бабуся в'язала рiзнотрав'я лукiв, верткi пальцi розправляли квiти й стебла. Шелестiла її скоромовка про цiлющу силу диких трав. - Ти чаклунка, бабо? - Та нi, дитино. Де ж тут чаклунство? Трави ми з тобою самi збирали, блекоту й нiмицю обминули, та й, правду кажучи, - нiякого чаклунст...

Отзывы

Було, є i буде (на украинском языке)

Популярные книги