Білкун Микола - книги

Рейтинг7.50
Полмужской
Дата рождения21 грудня 1928
Дата смерти17 червня 1995
  • 2610

Биография:

Микола Васильович Білкун (* 21 грудня 1928, село Привороття, нині Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — † 17 червня 1995, Київ)  — український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року.

Микола Васильович Білкун народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. Закінчив у селі Привороття початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку [1]. Загинув 1943 року.

1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. Від серпня 1944 року — солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.

1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. Працював дільничним фельдшером на Поділлі — в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках).

Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».

Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).

Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).

20 червня 1992 року відвідав рідне село [2].

Отзывы

Білкун Микола

Популярные книги

Глава 1 Парень уставился на меня шокированным взглядом. Он ещё не осознал, что ему пришёл конец и пора отправляться в ад. А вот мне, это было уже предельно ясно. Я наблюдал как магия гниения разрушала его организм. Проникая в вены и артерии, она очень…

Глава 1 Почти полный провал Флаер мы потеряли, благо он успел нанести много урона, и теперь все десантники дружно кто чем мог лупили технику чужой расы. Залп небольшой ракетной установки БМВД окончательно обрушил щиты шагоходов и те заваливались,…

Глава 1 — Как такое вообще, может быть? — спросил, совершенно спокойный князь Апраксины у Сергея Брилёва. Не только главы рода теневиков, но и одного из немногих людей, кто знал, где спрятали настоящего Виктора. Сейчас они находились в комнате внука.…

Глава 1: Нападение Шедар, зона прибытия — Паршивенький мирок, брат. Не находишь? — полноватый серокожий адепт недовольно уставился на верхушки деревьев через иллюминатор транспортировочного дирижабля. — Вечно ты ноешь, Кроб, — устало отозвался…

Annotation Восстание корпораций подавлено, но себя проявила организация, считавшаяся уничтоженной два столетия назад. Меня настиг бич Резонанса и лишь насмешка судьбы позволила выжить и не стать преступником. Больше нет корабля и привычной команды,…

Глава 1 Ратай стоял на месте и хмуро, со злым прищуром, смотрел на выходящих из машин людей. Пять долгих лет Аршавин терпел присутствие посторонних на своей территории. Ему пришлось вынести столько всего, что даже страшно представить. Шатун жил даже…

Глава 1 — Техно-школота 4 года назад. Запах сварки в учебном кабинете не выветривался даже с открытой форточкой: впился в кожу, забился в ноздри. Весь мир вокруг состоял из пороха и оксида железа. А по помещению плавала дымка после каждой попытки…

Глава 1 Выслушай меня! Это была последняя пятница января, шесть вечера, мы с Канальей возвращались домой с карманами, набитыми деньгами. 1994 год стартовал как действительно новый, совершенно новый год, и я надеялся, что моя и не только моя жизнь…

Глава 1 Новые вводные В огромном кабинете, где почти каждый предмет мебели был выполнен из невероятно дорогого красного дерева, стоял невероятной силы гул. Множество людей в дорогих представительных костюмах ожесточённо спорили друг с другом, и…

Глава I Что именно происходит, стало понятно, как только мы оказались внизу. Водитель Чжи стоял около моего автомобиля, заблокированный парой охранников сопровождения. И, судя по его потрёпанному виду, без применения силы дело не обошлось. Мой телохранитель,…

Глава 1 Разговор по душам Поспать у меня, конечно же, не получилось. Под удивленные взгляды бодрствующих товарищей по медицинской палате, меня отвели в ординаторскую, где никого не оказалось. Попавшаяся нам по пути на лестнице Ниночка с металлическим…

1 КРЫЛАТЫЙ ВОИН Двадцатый четвертый роман (тридцатая книга) цикла «Вечный капитан» 1. Херсон Таврический (Византийский). 2. Морской лорд. 3. Морской лорд. Барон Беркет. 4. Морской лорд. Граф Сантаренский. 5. Князь Путивльский.…

Глава 1 Герцог Добролюбов стоял на мостике управления воздушным судном и внимательно смотрел куда-то вдаль. Люди вокруг были полностью погружены в работу. Несколько пилотов следили за приборами и корректировали направление движения. Операторы направляли…

Глава 1 А кто первым номером? Кремль. г. Москва. Сутками ранее. Полдень. Только что закончилась встреча с представителями ведомств. Царь и его ближний круг обсуждали процессы восстановления магических институтов, формирование…